http://nrpbe.ukma.edu.ua/ <p style="font-size: 120%;">Періодичне фахове видання <em>«Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія»</em> є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що оприлюднює статті з біологічної та екологічної проблематики.</p> <p style="font-size: 120%;"><em>Ідентифікатор медіа: <span style="font-weight: 400;">R40-04345</span></em></p> <p style="font-size: 120%;"><em>P-ISSN: 2617-4529</em><br /><em>E-ISSN: 2663-0613</em></p> <hr /> <p style="font-size: 120%;"><a href="https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/atestatsiya-kadriv-vyshchoi-kvalifikatisii/2024/10/02/per-fakh-vid-dlya-publ-rez-dosl-na-zdob-stup-dn-kn-df-02-10-2024.pdf" target="_blank" rel="noopener">Журнал входить до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії, категорія «Б» (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1643).</a></p> uk-UA <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:</p> <p>а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/" target="_blank" rel="noopener">CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.</p> <p>б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.</p> <p>в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. <a href="http://nrpbe.ukma.edu.ua/about#self-ArchivingPolicy" target="_blank" rel="noopener">Політика Самоархівування</a>)</p> <p>г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html" target="_blank" rel="noopener">The Effect of Open Access</a>).</p> ternovska@ukma.edu.ua (Tamara Ternovska) yaroshenkooi@ukma.edu.ua (Oleksandra Yaroshenko) пн, 18 сер 2025 20:10:36 +0000 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 http://nrpbe.ukma.edu.ua/article/view/337667 <p>Пул стовбурових клітин – основне місце злоякісної трансформації, тому вивчення клітин-попередників при порушеннях кровотворення є одним із найважливіших шляхів розкриття патогенезу злоякісних гемобластозів. Мієлодиспластичний синдром (МДС) – це захворювання системи крові, яке характеризується нестабільністю геному і гетерогенністю. Лікування МДС на ініціальних етапах розвитку процесу (РАНБ I) обмежується імуномодуляторами, одним із яких є леналідомід (lenalidomide). Відомо, що препарат інгібує проліферацію злоякісних клітин, пригнічуючи аномальне клонування шляхом збільшення апоптозу Del(5q) клітин. Проте рівень дії леналідоміду на гемопоетичну систему при МДС остаточно ще не встановлений. Вважається, що він посилює клітинний імунітет, опосередкований T-клітинами та природними клітинами-кілерами, і пригнічує секрецію протизапальних цитокінів. Метою дослідження було вивчення особливостей функціонування гемопоетичних клітин-попередників у разі дії імуномодулюючого препарату леналідоміду у хворих на РАНБ I. У роботі здійснено оцінювання показників периферійної крові та колоніє- і кластеро-утворюючої здатності гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку в культурі з напіврідким агаром. Проведене дослідження показало, що дія імуномодулюючого препарату леналідоміду поширюється не тільки на імунну систему, але й на клас найближчих нащадків гемопоетичної стовбурової клітини – гемопоетичних клітин-попередників, стимулюючи в частини з них (24 %) колонієутворення кісткового мозку в культурі і проліферацію всіх трьох ростків у периферійній крові, що є викликом для продовження пошуків терапевтичних підходів у лікуванні МДС, пов’язаних зі стимуляцією ініціальних відділів гемопоезу.</p> Надія Михайлівна Білько, Галина Сергіївна Стародуб, Наталія Миколаївна Третяк, Надія Валеріївна Горяінова, Маргарита Вікторівна Пахаренко, Ірина Зіновіївна Руссу, Денис Іванович Білько Авторське право (c) 2025 N. Bilko, H. Starodub, N. Tretiak, N. Goryainova, M. Pakharenko, I. Russu, D. Bilko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ http://nrpbe.ukma.edu.ua/article/view/337667 пн, 18 сер 2025 00:00:00 +0000