Нариси історії російської та української фізіології ХІХ та початку XX століть

Автор(и)

  • Tetiana Zaporozhets Українська медична стоматологічна академія, Україна
  • Oleksandr Sanyk Українська медична стоматологічна академія, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-4529.2018.34-42

Ключові слова:

Іван Сеченов, Микола Введенський, Олексій Ухтомський, Олександр Самойлов, Іван Павлов, Іван Щелков, Василь Данилевський, Адольф Бек, Броніслав Веріго, Олександр Вальтер, Василь Чаговець, Володимир Правдич-Немінський

Анотація

У фізіології з’явилося багато нових фактів і теорій. Вирішення складних фізіологічних проблем вимагало співпраці фізіологів, патологів, біохіміків, біофізиків, математиків та інших фахівців. Це стало можливим завдяки швидкому розвитку нових технологій, а також надійної основи, закладеної видатними фізіологами XIX століття. Ця стаття описує діяльність видатних російських і українських фізіологів XIX і початку XX століття. Серед них: Іван Сеченов, Микола Введенський, Олексій Ухтомський, Олександр Самойлов та Іван Павлов у Росії, Іван Щелков, Василь Данилевський, Адольф Бек, Броніслав Веріго, Олександр Вальтер, Василь Чаговець та Володимир Правдич-Немінський в Україні.

Біографії авторів

Tetiana Zaporozhets, Українська медична стоматологічна академія

Доктор медичних наук, професор кафедри фізіології Української медичної стоматологічної академії, м. Полтава

Oleksandr Sanyk, Українська медична стоматологічна академія

Кандидат медичних наук, доцент кафедри нервових хвороб із нейрохірургією та медичною генетикою Української медичної стоматологічної академії, м. Полтава

Посилання

  1. Strumilin S. Essays on the economic history of Russia. Moscow: Nauka; 1960. 548 p.
  2. Pavlov IP. About I. Sechenov. In: Pro et Contra. Moscow: Publishing House of the Russian Christian Humanitarian Institute; 1999. p. 53-4.
  3. Yaroshevsky MG. Ivan Mikhailovich Sechenov (1829-1905). Leningrad: Nauka;1968. p. 424
  4. Sechenov IM. Physiological Essays (1884). In: Selected Works. Moscow: Publishing house of the Academy of Medical Sciences of the USSR; 1952. p. 583-620.
  5. Sechenov IM. Autobiographical Notes. Moscow: Publishing House of the Academy of Medical Sciences of the USSR; 1952. p. 291.
  6. Kostyuk PG. I.M. Sechenov and modern neurophysiology. Neurophysiology. 1979;2(4):291-96.
  7. Sechenov IM. Reflexes of the brain. Medical Bulletin. 1863;47:461-84.
  8. Sechenov IM. Elements of thought. St Petersburg: Piter; 2001. p. 416
  9. Samoilov AF. Selected Works. Moscow: Nauka; 1967. p. 257-58
  10. Verkhratsky SA. History of Medicine. Kyiv: Zdorovya; 2011. p.219-28
  11. Vvedensky N. Excitement, inhibition and narcosis. St Petersburg: Stasiulevich Typography; 1901. p.116.
  12. Ukhtomsky AA. Dominant. St Petersburg: Piter; 2002. p. 448
  13. Vinogradov MI. Academician Aleksey Alekseevich Ukhtomsky (1875-1942). Successes of Modern Biology. 1943;16(2):201-11.
  14. Pavlov IP. Centrifugal nerves of the heart [dissertation]. St Petersburg: Printing House A.M.Kotomin and Co°; 1883. 77p.
  15. Pavlov IP. Lectures on the work of the main digestive glands. St Petersburg: MPS Printing House; 1897. 223 p.
  16. Volodin B, Demidov V. The Thirst for Truth. Moscow: Soviet Russia; 1988. p.360.
  17. Pavlov IP. Twenty years of experience in objective study of the higher nervous activity (behavior) of animals. Moscow: Nauka; 1973. p.658
  18. Golovanov YK. Sketches about scientists. Moscow: Young Guard; 1976. p.248
  19. Vorontsov DS, Nikitin VM, Serkov PM. Essays on the history of physiology in Ukraine. Kyiv: Publishing house of the Academy of Sciences of the USSR; 1959. p. 156-81.
  20. Danilevsky VY. Electrical phenomena in the brain, 1891. In: The first domestic research on electroencephalography. Moscow: Medical literature; 1949. p. 77-88
  21. Shevchuk VG, Moroz VM, Belan SM, Gzhegotsky MR, Yoltuhivsky MV. Physiology: a textbook for students of higher medical schools. Vinnitsa: Nova Kniga; 2012. 448 p.
  22. Gzhegotsky MR. Adolf Beck and his contribution to the development of experimental physiology. In: Experimental and clinical physiology: a collection of scientific works for the 100th anniversary of the Department of Physiology; October10-14 1995; Lviv: Svit; 1995. p. 20-2.
  23. Faittelberg-Blank VR, Guska NI. B.F Verigo: (Life and Creativity). Chisinau: Shtiintsa; 1975. 184 p.
  24. Bukin YV. Professor of Physiological Anatomy O.P.Walter. Medical Journal. 1954;24:107-11.
  25. Gerasimova LI, Lupandin YV, Meigal A.Y. In memory of neurophysiologist V.V. Pravdych-Neminsky. Scientific notes of Petrozavodsk State University. Biological Sciences. 2013;131(2):372-84.

##submission.downloads##

Як цитувати

1.
Zaporozhets T, Sanyk O. Нариси історії російської та української фізіології ХІХ та початку XX століть. NRPBE [інтернет]. 24, Грудень 2018 [цит. за 18, Листопад 2024];1:34-42. доступний у: http://nrpbe.ukma.edu.ua/article/view/152582

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія

Розділ

Біологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Tetiana Zaporozhets, Oleksandr Sanyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).