Плоїдність геному та система схрещування в популяціях Thynopyrum intermedium

Автор(и)

  • Maksym Antonyuk Національний Університет "Києво-Могилянська академія", Україна https://orcid.org/0000-0002-5877-969X
  • Antonina Lisnichuk Кременецький ботанічний сад, Україна
  • Liana Onuk Кременецький ботанічний сад, Україна
  • Vitalii Shpylchyn Національний Університет "Києво-Могилянська академія", Україна
  • Tetiana Pasichnyk Національний Університет "Києво-Могилянська академія", Україна
  • Tamara Ternovska Національний Університет "Києво-Могилянська академія", Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-4529.2019.2.13-21

Ключові слова:

Thinopyrum intermedium, система схрещування, глютеніни, частоти генів у популяції

Анотація

Пирій середній, дикорослий родич пшениці, за деякими ознаками становить інтерес для його залучення до інтрогресивної гібридизації з пшеницею. В основу цілеспрямованої роботи в такому напрямку має бути покладено відомості про його біолого-генетичні властивості. Кілька популяцій пирію середнього (Thinopyrum intermedium), зібраних у м. Кременець, вивчено за кількістю хромосом, генетичним контролем компонентів глютенінового спектра та системою схрещування. Рослини виявились гексаплоїдними, 2n = 42 хромосоми. Генетичний контроль компонентів глютенінового спектра здійснюється принаймні трьома генами Glu. Кожен з ідентифікованих генів поліморфний, представлений більше ніж двома алелями, деякі з яких є кластерними, деякі – нуль-алелями. Спрощену, трьохалельну модель генетичного контролю електрофоретичного спектра глютенінів було застосовано для визначення системи схрещування пирію середнього. Пирію середньому притаманна змішана система схрещування з імовірністю самозапилення 0,50–0,81. Ця біологічна властивість є позитивною щодо перспектив залучення виду до віддаленої гібридизації.

Біографії авторів

Maksym Antonyuk, Національний Університет "Києво-Могилянська академія"

кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології НаУКМА

antonyuk.m@ukma.edu.ua

Antonina Lisnichuk, Кременецький ботанічний сад

кандидат біологічних наук, заступник директора з наукової роботи Кременецького ботанічного саду

Liana Onuk, Кременецький ботанічний сад

кандидат біологічних наук, завідувач відділу фітосозології Кременецького ботанічного саду

Vitalii Shpylchyn, Національний Університет "Києво-Могилянська академія"

кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри біології НаУКМА

vshpylchyn@ukma.edu.ua

Tetiana Pasichnyk, Національний Університет "Києво-Могилянська академія"

кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри біології НаУКМА

t.pasichnyk@ukma.edu.ua

Tamara Ternovska, Національний Університет "Києво-Могилянська академія"

доктор біологічних наук, завідувач кафедри біології НаУКМА

Посилання

  1. Li GК, Liu C, Li Ch-H, Zhao J-M, Zhou L, et al. Introgression of a novel Thinopyrum intermedium St-chromosome-specific HMW-GS gene into wheat. Mol Breeding. 2013;31:843–53.
  2. Rodomiro O, Braun H-J, Jose C. Wheat genetic resources enhancement by the International Maize and Wheat Improvement Center (CIMMYT). Genetic Resources and Crop Evolution. 2008;55:1095–140.
  3. Li G, Wang H, Lang T, Li J. New molecular markers and cytogenetic probes enable chromosome identification of wheat-Thinopyrum intermedium introgression lines for improving protein and gluten contents. Planta. 2016;244(4). https://doi.org/10.1007/s00425-016-2554-y
  4. Danilova TV, Zhang G, Liu W, Friebe B. Homoeologous recombination-based transfer and molecular cytogenetic mapping of a wheat streak mosaic virus and Triticum mosaic virus resistance gene Wsm3 from Thinopyrum intermedium to wheat. Theor Appl Genet. 2016;130(3). https://doi.org/10.1007/s00122-016-2834-8
  5. Houyang K, Li D, Tang L, Diao Ch. Cytogenetic study and stripe rust response of the derivatives from a wheat–Thinopyrum intermedium – Psathyrostachys huashanica trigeneric hybrid. Genome. 2016;60(5). DOI: 10.1139/gen-2016-0135
  6. Li H, Conner R, Qin Ch. Promising genetic resources for resistance to wheat streak mosaic virus and the wheat curl mite in wheat-Thinopyrum partial amphiploids and their derivatives. Genet Res Crop Evol. 2004;51:827–35. https://doi.org/10.1007/s10722-005-0001-1
  7. Ayala L, Henry M, González-de-León D. A diagnostic molecular marker allowing the study of Th. Intermedium derived resistance to BYDV in bread wheat segregatingpopulations. Theor Appl Genet. 2001;102:942–9.
  8. Ayala-Navarrete L, Thompson N, Ohm H. Molecular markers show a complex mosaic pattern of wheat-Thinopyrum intermedium translocations carrying resistance to YDV. Theor Appl Genet. 2010;121:961–70.
  9. He R, Chang Zh, Yang Z. Inheritance and mapping of powdery mildew resistance gene Pm43 introgressed from Thinopyrum intermedium into wheat. Theor Appl Genet. 2009;118:1173–80. https://doi.org/10.1007/s00122-009-0971-z
  10. Li Ch. Vvedenie v populyacionnuyu genetiku. Moskva: MIR; 1978, 554 p.
  11. Gerus DE, Agafonov AV. Geneticheskoe raznoobrazie v prirodnyh populyaciyah Elymus fibrosis (Triticeae: Poaceae) po zapasnym belkam endosperma. Vavilovskij zhurnal genetiki i selekcii. 2011;15(3):531–9.
  12. Waninge J. A modified method of counting chromosomes in root tip cells of wheat. Euphytica. 1965;14:249–50. https://doi.org/10.1007/bf00149508
  13. Martynenko VS, Yegorova TV, Ternovskaya TK. Genetic analysis of a cross-pollinated species, Secale cereale L., for the character with polymorphic genetic basis. Tsitol Genet. 2004;38(3):29–37.
  14. Glanc S. Mediko-biologicheskaya statistika. Per. s angl. YuA Danilova. Moskva: Praktika; 1999, 459 p.

##submission.downloads##

Як цитувати

1.
Antonyuk M, Lisnichuk A, Onuk L, Shpylchyn V, Pasichnyk T, Ternovska T. Плоїдність геному та система схрещування в популяціях Thynopyrum intermedium. NRPBE [інтернет]. 15, Серпень 2019 [цит. за 18, Листопад 2024];2:13-21. доступний у: http://nrpbe.ukma.edu.ua/article/view/175946