Здатність до утворення колоній клітин-попередників кісткового мозку в культурі ex vivo хворих на мієлодиспластичний синдром

Анотація

Результати досліджень кровотворення in vitro забезпечили протягом останніх трьох-чотирьох десятиліть більшу частину знань про організацію, регулювання та розвиток системи кровотворення людини. Проте, через неможливість відповідної оцінки гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК) на людині та через недоліки методологічних підходів, для визначення ролі гемопоетичних клітин-попередників у патогенезі мієлодиспластичного синдрому і прогнозування перебігу патологічного процесу було використано напіврідкі агарові культури кісткового мозку пацієнтів з мієлодиспластичним синдромом. Мієлодиспластичний синдром (МДС) належить до клінічно, морфологічно, генетично гетерогенної групи захворювань, що характеризується клональністю та виникає унаслідок мутації на рівні гемопоетичних клітин-попередників. Проліферація такого мутованого попередника стовбурової клітини призводить до неефективного дозрівання клітин мієлоїдного паростка та диспластичних змін у кістковому мозку (КМ). Метою дослідження було встановлення взаємозв’язку функціональної активності гемопоетичних клітин-попередників у культурі ex vivo та активності патологічного процесу при мієлодиспластичному синдромі. Досліджували зразки кісткового мозку пацієнтів, хворих на мієлодиспластичний синдром, а саме рефрактерну анемію з надлишком бластів І (МДС РАНБ І) та рефрактерну анемію з надлишком бластів ІІ (МДС РАНБ ІІ) і ГМЛ за умов двотижневого культивування in vitro, а також їхні клініко-лабораторні дані. Було встановлено, що відсоток бластів і мієлобластів у зразках хворих на ГМЛ та МДС РАНБ ІІ збільшувався в порівнянні зі зразками хворих на МДС РАНБ І (63,5±39 %, 18,05±1,01 % та 9,49±1,53 % відповідно). Спостерігали збільшення показників кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну в групі пацієнтів зМДС РАНБ І у порівнянні з МДС РАНБ ІІ (2,9±1,4×1012/л і 105,04±3,6 г/л проти 9±0,8×1012/л і 84,5±4,8 г/л відповідно). Аналіз результатів досліджень КМ хворих на МДС у культурі in vitro свідчив про значне відставання у формуванні клітинних агрегатів упродовж культивування і виражене пригнічення колонієутворюючої здатності клітин-попередників у порівнянні з контролем. Cпостерігали помітне зниження колонієутворюючої здатності у пацієнтів з МДС РАНБ І, МДС РАНБ ІІ та ГМЛ у такій послідовності: 4,1±1,2 на 1×105 експлантованих клітин, 3,2±0,9 на 1×105 експлантованих клітин та 2,0±0,6 на 1×105 експлантованих клітин відповідно. Проведений аналіз гематологічних показників та результатів культивування клітин КМ на різних етапах перебігу МДС свідчить, що здатність до колонієутворення клітин-попередників корелює з глибиною патологічного процесу