Вплив кліматичних факторів на енергетичний потенціал лісової підстилки широколистяного фітоценозу
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-4529.2021.4.32-36Ключові слова:
лісова підстилка, енергетичний потенціал, кліматичні фактори, широколистяний фітоценозАнотація
Дослідження енергетичного потенціалу лісової підстилки на ділянках широколистяного лісу заказника «Лісники» НПП «Голосіївський» виявило нелінійний характер його річної динаміки. Кореляційний аналіз підтвердив наявність взаємозв’язку між кліматичними факторами та енергетичним потенціалом лісової підстилки. Показано обернений середньої сили (R = -0,515) зв’язок між енергопотенціалом підстилки і середньомісячною температурою та високий показник прямої кореляції між енергопотенціалом і кількістю середньомісячних опадів (R = 0,755). Загалом, лісову підстилку можна розглядати важливим компонентом екосистеми, який швидко реагує на зовнішні фактори та характеризує стан лісової екосистеми, а її енергетичний потенціал може бути ефективним показником стабільності лісової екосистеми в системі моніторингу наслідків зміни клімату.
Посилання
- Buksha IF, Raspopina SP, Pasternak VP. Stocks of organic carbon in soils and litter in forest monitoring areas. Forestry and Agroforestry. 2012;120:106–12.
- Vyshenska IG, Zhovtenko AA, Didukh YP. Methodological aspects of the forest bedding energy storage estimation. NaUKMA Research Papers. Biology and Ecology. 2010;106:40–5. http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3799/Vyshenska_Metodychni.pdf?sequence=1&isAllowed=y
- Didukh YP. Ecological aspects of the global climate changes: reasons, consequences and actions. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2009;2:34–44. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/3405/a5-aktualno.pdf
- Postolake GG. Forest litter in the cycle of substances. Chisinau: Stiinza; 1976.
- Pyzhyk IS, Shpakivska IM. Organic carbon reserves in wood debris of forest ecosystems of regional landscape paradise “Nadsyansky” (Ukrainian Carpathians). Biology and Valeology. 2018;20:35–42. DOI: 10.5281/zenodo.2543583
- Rozhak VP. Pools and fluxes of carbon within forest ecosystems of Stryi-San Highland (Ukrainian Carpathians). Biology and Valeology. 2014;16:85–95. http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_bio_2014_16_13
- Chornobay YuM. Transformation of plant detritus in natural ecosystems. Lviv: DLM NAS of Ukraine; 2000.
- Bonan GB. Physiological derivation of the observed relationship between net primary production and mean annual temperature. Tellus. 1993;45(B):397–408.
- Hui D, Deng Q, Tian H, Luo Y. Climate Change and Carbon Sequestration in Forest Ecosystems. In: Chen WY, Suzuki T, Lackner M (eds.). Handbook of Climate Change Mitigation and Adaptation. New York: Springer; 2015. р. 1–40. DOI: 10.1007/978-1-4614-6431-0_13-2
- Streck C, Scholz S. The role of forests in global climate change. International Affairs. 2006;82(5):861–79.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Iryna Vyshenska, Alina Ginzhaliuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).