Антимікробна активність традиційних і новосинтезованих поверхнево-активних речовин як основа створення нових дезінфікувальних засобів

Автор(и)

  • Iryna Furtat Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Oleksii Nechypurenko Laboratorios Hipra, S.A., Україна
  • Polina Vakuliuk Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0001-7828-1349
  • Maryna Vortman Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0003-0092-6009
  • Valerii Shevchenko Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-4529.2022.5.25-32

Ключові слова:

аніонні, катіонні, неіоногенні ПАР, антибактеріальна активність, фунгіцидна активність, дезінфектанти

Анотація

У статті наведено результати дослідження антибактеріальних і фунгіцидних властивостей традиційних та новосинтезованих поверхнево-активних речовин різних класів. А також здійснено порівняльний аналіз антимікробної активності катіонних, аніонних та неіоногенних ПАР для з’ясування можливості подальшого їх застосування для створення дезінфікувальних засобів. На підставі отриманих даних розширено спектр про- та еукаріотичних тест-культур мікроорганізмів, щодо яких може здійснювати біоцидний вплив гуанідинвмісний олігомер. Зважаючи на те, що останній активно пригнічує представників видів Escherichia coli, Salmonella typhimurium, Staphylococcus aureus, а також гриби Candida albicans, цю новосинтезовану ПАР можна вважати перспективною щодо подальшого використання для створення антимікробних засобів широкого спектра дії. На користь перспективності застосування гуанідинвмісного олігомеру як базової сполуки під час створення нових дезінфектантів свідчить широкий спектр антимікробної дії, стійкість під час зберігання, відсутність запаху та відносна простота синтезу.

Біографії авторів

Iryna Furtat, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Фуртат Ірина Михайлівна – кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології НаУКМА

furtat@ukma.edu.ua

Oleksii Nechypurenko, Laboratorios Hipra, S.A.

Нечипуренко Олексій Олександрович – кандидат біологічних наук, спеціаліст з технічної підтримки Laboratorios Hipra, S.A., Київ, Україна

Polina Vakuliuk, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Вакулюк Поліна Василівна – доктор технічних наук, професор кафедри хімії НаУКМА

vakuliuk@ukma.edu.ua

Maryna Vortman, Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України

Вортман Марина Яківна – кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України

Valerii Shevchenko, Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України

Шевченко Валерій Васильович – доктор хімічних наук, завідувач відділу хімії олігомерів і сітчастих полімерів Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України

Посилання

  1. McDonnell G, Russell AD. Antiseptics and disinfectants: activity, action, and resistance. Clinical Microbiology Reviews. 1999;12(1):147–79.
  2. Bureš F. Quaternary ammonium compounds: simple in structure, complex in application. Topic in Current Chemistry. 2019;377(14):1–21. DOI: 10.1007/s41061-019-0239-2
  3. Sehmi SK, Allan E, MacRobert AJ, Parkin I. The bactericidal activity of glutaraldehyde-impregnated polyurethane. MicrobiologyOpen. 2016;5(5):891–7. DOI: 10.1002/mbo3.378
  4. Falk NA. Surfactants as antimicrobials: a brief overview of microbial interfacial chemistry and surfactant antimicrobial activity. Journal of Surfactants and Detergents. 2019;22(5): 1119–27. DOI: 10.1002/jsde.12293
  5. Zhou C, Wang Y. Structure–activity relationship of cationic surfactants as antimicrobial agents. Current Opinion in Colloid & Interface Science. 2020;45:28–43. DOI: 10.1016/j.cocis.2019.11.009
  6. Ahmady AR, Hosseinzadeh P, Solouk A, Akbari S, Szulc AM, Brycki BE. Cationic gemini surfactant properties, its potential as a promising bioapplication candidate, and strategies for improving its biocompatibility: A review. Advances in Colloid and Interface Science. 2022;299:102581. DOI: 10.1016/j.cis.2021.102581
  7. Vortman MYa, Pysmenna YuB, Rudenko AV, Tretyak VV, Lemeshko VN, Shevchenko VV. Fungicidical and bactericidical activity of alkyl-substituting polyetherguanidines. Biologichni Studii / Studia Biologica. 2020;14(3):65–78. DOI: 10.30970/sbi.1403.630
  8. Al-Sabagh AM, Elsabee M, Khaled K, Eltabie AE. Synthesis of some surfactants based on polytriethanolamine and investigation of their surface active properties. Journal of Dispersion Science and Technology. 2010;31(10):1335–43. DOI: 10.1080/01932690903227584
  9. Samanta A, Ojha K, Sarkar A, Mandal A. Synthesis and characterization of triethanolamine derivative of sodium dodecyl sulphate and its use in enhanced oil recovery. Journal of Petroleum Engineering & Technology. 2011;1(2):1–8.
  10. Blaedel WJ, Knight HT. Purification and properties of disodium salt of ethylenediaminetetraacetic acid as primary standard. Analytical Chemistry. 1954;26(4):741–3. DOI: 10.1021/ac60088a040
  11. Robson RJ, Dennis ЕA. The size, shape, and hydration of nonionic surfactant micelles. Triton X-100. The Journal of Physical Chemistry. 1977;81(11):1075–78. DOI: 10.1021/j100526a010
  12. Lerones C, Mariscal А, Carnero M, García-Rodríguez A, Fernández-Crehuet J. Assessing the residual antibacterial activity of clinical materials disinfected with glutaraldehyde, o-phthalaldehyde, hydrogen peroxide or 2-bromo-2-nitro-1,3-propanediol by means of a bacterial toxicity assay. Clinical Microbiology and Infection. 2004;10(11):984–9. DOI: 10.1111/j.1469-0691.2004.00967.x
  13. McFarland J. The nephelometer: an instrument for estimating the number of bacteria in suspensions used for calculating the opsonic index and for vaccines. Journal of the American Medical Association. 1907;XLIX(14):1176–78. DOI: 10.1001/jama.1907.25320140022001f
  14. Bollela VR, Sato DN, Fonseca BAL. McFarland nephelometer as a simple method to estimate the sensitivity of the polymerase chain reaction using Mycobacterium tuberculosis as a research tool. Brazilian Journal of Medical and Biological Research. 1999;32(9):1073–76. DOI: 10.1590/S0100-879X1999000900003
  15. Wiegand I, Hilpert K, Hancock REW. Agar and broth dilution methods to determine the minimal inhibitory concentration (MIC) of antimicrobial substances. Nature Protocols. 2008;3(2):163–75. DOI: 10.1038/nprot.2007.521
  16. Reybrouck G. The testing of disinfectants. International Biodeterioration & Biodegradation. 1998;41(3-4):269–72. DOI: 10.1016/S0964-8305(98)00024-9
  17. Andrews JM. Determination of minimum inhibitory concentrations. Journal Antimicrobial Chemotherapy. 2001;48(Suppl S1):5–16. DOI: 10.1093/jac/48.suppl_1.5
  18. Sacks ST, Glantz SA. Introduction to biostatistics – an annotated bibliography for medical researchers. Western Journal of Medicine. 1983;139(5):723–9. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1010993/pdf/westjmed00195-0127.pdf
  19. Glantz SA. Primer of Biostatistics. 7th ed. The McGraw-Hill Companies; 2012. 327 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-19

Як цитувати

1.
Furtat I, Nechypurenko O, Vakuliuk P, Vortman M, Shevchenko V. Антимікробна активність традиційних і новосинтезованих поверхнево-активних речовин як основа створення нових дезінфікувальних засобів. NRPBE [інтернет]. 19, Вересень 2022 [цит. за 21, Травень 2025];5:25-32. доступний у: http://nrpbe.ukma.edu.ua/article/view/265001

Номер

Том 5 (2022): Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія

Розділ

Біологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Iryna Furtat, Oleksii Nechypurenko, Polina Vakuliuk, Maryna Vortman, Valerii Shevchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).