Флористичне різноманіття та науковий моніторинг ландшафтів пониззя Сули (приграничні ділянки НПП «Нижньосульський»)
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-4529.2022.5.55-63Ключові слова:
флористичне різноманіття, природно-заповідні території, науковий моніторинг порушених земель, збереження і відтворення земельних ресурсівАнотація
У статті проаналізовано флористичну різноманітність окремих прилеглих ділянок приграничної зони НПП «Нижньосульський». Отримані нові дані дали змогу визначити екологічний стан лучно-степового ландшафту, а також можливе використання порушених земель, які межують з буферною зоною. Доведено необхідність запровадження охоронної зони вже існуючого національного природного парку. Проведені дослідження флористичного різноманіття та моніторинг порушених земель південних пограничних зон НПП «Нижньосульський» дали змогу констатувати, що є загрози засолення, збіднення флористичного різноманіття та деградації ґрунтів для південної приграничної території у разі збільшення антропогенного навантаження чи відновлення сільськогосподарських робіт. Науковий моніторинг порушених земель приграничної зони природно-заповідної території підтверджує, що для збереження та охорони заплавних комплексів р. Сула та лучно-болотних екосистем потрібні системні дослідження, своєчасний прогноз екологічних змін ландшафтів; запобігання та усунення негативних наслідків для охоронних флористично цінних ділянок. Крім того, доцільно долучити землі буферної зони до охоронної території НПП; визначити ступінь ефективності заходів, спрямованих на збереження і відтворення земельних ресурсів.
Посилання
- Bayrak OM. Synopsis of the flora of the Left Bank of the Dnieper region. Vascular plants. Poltava: Verstka; 1997. 64 p. Ukrainian.
- Galchenko NP. Analysis of the rare phytodiversity of the Nyzhnosulskyi National Nature Park. In: International ecological forum “Environment for Ukraine” (Kyiv, April 24–25, 2012). Kyiv; 2012. p. 11–2. Ukrainian.
- Derevska K, Rak O, Klestov M, Lukavenko Ya. Floristic diversity of the landscape complex “Ivanivski Lakes” of Obolonska lowland (Middle Prydniprovia). NaUKMA Research Papers.
- Biology and Ecology. 2019;2:59–62. DOI: 10.18523/2617- 4529.2019.2.59-62. Ukrainian.
- Derevska KI, Klestov ML, Lukavenko YaI, Rak OO. Preservation and rational use of biodiversity and landscapes of the Obolon lowland (left bank of the Kremenchug Reservoir, Poltava Region). In: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference “Problems of Ecology and Evolution of Ecosystems in the Conditions of a Transformed Environment”. Chernihiv (October 11-12, 2018). 2018. p. 189–93. Ukrainian.
- Derevska KI, Rak OO, Klestov ML, Lukavenko YI, Shevtsova LV. The ecological significance of the protection zone of nature reserves (on the example of the National Nature Park “Nyzhnosulskyi”). In: Eco Forum – 2020: collection of abstracts of reports of the 4th specialized international Zaporizhzhia ecological forum, October 15-17, 2020. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia Chamber of Commerce and Industry; 2020. p. 354–6. Ukrainian.
- Klestov ML, Galchenko NP, Pryadko OI, Khimyn MV, Bashta ATV, Nekrasova OD, Starovoitova MU, Konogray VA. The plant and animal world below the Sula River. Kyiv: Phytosociocenter; 2016. 240 p. Ukrainian.
- Lukavenko YaI, Rudenko KV, Derevska KI, Kuraeva IV. Geochemical features of the soils of the Obolon Lowland of the left bank of the Kremenchug Reservoir and their ecological condition. In: Abstracts of the 3rd Youth Scientific Conference “Society, Environment and Climate Change”, March 22-23, 2019. Kyiv: NaUKMA; 2019. p. 12–3. Ukrainian.
- Lukyanenko YuМ. Species of plants of international protection in the National Nature Park “Nyzhnosulskyi”. Kremenets; 2013. p. 75–7. Ukrainian.
- Lukyanenko YuМ. Rare flora of the Nyzhnosulskyi National Nature Park. Khotyn; 2014. p. 44–7. Ukrainian.
- Marynych OM, Parkhomenko GO, Petrenko OM, Shishchenko PG. Improved scheme of physical and geographical zoning of Ukraine. Ukrainian Geographical Journal. 2003;1:16–20. Ukrainian.
- Nikiforov VV. Structural organization of biogeocenoses and biohydrocenoses of the Middle Dnieper (restoration, protection and rational use) based on a comprehensive analysis of physicalgeographical, geobotanical, soil and zoogeographical zoning data [dissertation]. Dnipropetrovsk: Oles Honchar Dnipropetrovsk National University; 2010. 43 p. Ukrainian.
- Kovalev VS, editor. Explanatory note to the geological map. 1:200000. 1969. 55 p. Russian.
- Regional program for environmental protection, rational use of natural resources and ensuring environmental safety, taking into account the regional priorities of the Poltava region for 2017-2021 (“Environment-2021”). Poltava; 2017. 131 p. Ukrainian.
- Felbaba-Klushina LM. Vegetation cover of swamps and reservoirs of the upper reaches of the Tysa River (Ukrainian Carpathians) and the fluvial concept of its protection. Uzhhorod: Lira; 2010. 192 p. Ukrainian.
- Chaban AYu. History of the Central Dnieper Region. Cherkasy: Vertykal; 2011. 640 p. Ukrainian.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Oleksandr Rak, Kateryna Derevska, Yelyzaveta Myryzhuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).