Довга некодувальна РНК SNHG1 як діагностичний та прогностичний маркер раку сечового міхура

Автор(и)

  • Анастасія Сергіївна Братищенко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0009-0005-4176-1644
  • Володимир Олександрович Гав’яз Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Україна https://orcid.org/0009-0000-4840-3069
  • Антон Ігорович Гончаренко Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Україна https://orcid.org/0009-0006-4124-5321
  • Едуард Олександрович Стаховський НАМН України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5677-8768
  • Олексій Анатолійович Кононенко Національний інститут раку, Україна https://orcid.org/0000-0002-7081-5964
  • Інна Василівна Росохацька Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Україна https://orcid.org/0009-0009-9409-3108
  • Тетяна Володимирівна Пасічник Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0009-0006-1467-8172
  • Оксана Сергіївна Маньковська Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0003-2639-8494

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-4529.2025.8.10-18

Ключові слова:

рак сечового міхура, епігенетичні біомаркери, днРНК, SNHG1, тканини пухлин, рідинні біопсії

Анотація

Рак сечового міхура є одним із найпоширеніших онкологічних захворювань у світі. Сучасні методи діагностики раку сечового міхура мають суттєві обмеження. Значний інтерес викликають новітні методи діагностики за допомогою молекулярних маркерів. З-поміж інших епігенетичних механізмів багато довгих некодувальних РНК мають проонкогенні або, навпаки, онкосупресорні властивості. Згідно з дослідженнями, днРНК SNHG1 здатна стимулювати розвиток пухлин та проліферацію злоякісних клітин, водночас пригнічуючи їх апоптоз. Мета роботи – оцінити зміни у відносних рівнях експресії днРНК SNHG1 у тканинах пухлин і сечі пацієнтів із раком сечового міхура, а також визначити її потенціал як діагностичного та прогностичного маркера захворювання. Методи. РНК із зразків тканин і сечі екстрагували за допомогою реагенту TRIzol та очищали. На матриці РНК синтезували кДНК та ампліфікували за допомогою ПЛР у реальному часі. Відносні рівні експресії розраховували з первинних даних за формулою 2ΔCt. Зміни рівнів експресії SNHG1 у тканинах пухлин порівняно з умовно здоровими тканинами оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента для попарних порівнянь. Зміни концентрації SNHG1 у сечі хворих порівняно зі здоровими особами досліджували за допомогою критерію Манна – Уітні. Діагностичну здатність обраної днРНК аналізували методом ROC-кривих. Кореляційний аналіз проводили за допомогою рангового коефіцієнта Спірмана, а різницю в рівнях експресії між групами пацієнтів досліджували методом однофакторного дисперсійного аналізу. Результати. Виявили статистично значуще підвищення рівня експресії гена SNHG1 у тканинах пухлин порівняно з умовно нормальними тканинами. У сечі пацієнтів із раком сечового міхура спостерігали значне зниження концентрації днРНК SNHG1 порівняно з сечею здорових осіб. ROC-криві для тканин і сечі демонстрували високу діагностичну здатність обраного маркера. Також є позитивна кореляція між рівнем експресії гена SNHG1 у тканинах і стадією раку. Статистично значущих відмінностей у рівнях експресії SNHG1 між групами пацієнтів на різних стадіях захворювання не виявили. Висновки. Відносні рівні транскриптів SNHG1 у тканинах і сечі змінюються під час процесів онкогенезу, що свідчить про перспективність подальших досліджень гена SNHG1 як кандидата в маркери раку сечового міхура. Обраний маркер має високу чутливість і специфічність. Зв’язок між рівнем експресії SNHG1 у тканинах і стадією раку також може мати значення для прогнозу захворювання. Для підтвердження отриманих результатів і визначення діагностичної та прогностичної цінності SNHG1 при раку сечового міхура потрібні подальші дослідження.

Біографії авторів

Анастасія Сергіївна Братищенко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

студентка бакалаврської програми «Біологія та біотехнологія» кафедри біології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), Київ, Україна

Володимир Олександрович Гав’яз, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

аспірант Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, Київ, Україна

Антон Ігорович Гончаренко, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

аспірант Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, Київ, Україна

Едуард Олександрович Стаховський, НАМН України

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, завідувач науково-клінічного відділу пластичної та реконструктивної онкоурології Державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку», Київ, Україна

Олексій Анатолійович Кононенко, Національний інститут раку

кандидат медичних наук, лікар-уролог науково-клінічного відділу пластичної та реконструктивної онкоурології Державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку», Київ, Україна

Інна Василівна Росохацька, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

провідний інженер відділу молекулярної онкогенетики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, Київ, Україна

Тетяна Володимирівна Пасічник, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри біології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), Київ, Україна

Оксана Сергіївна Маньковська, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, старший викладач кафедри біології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), Київ, Україна

Посилання

  1. Ferlay J, Ervik M, Lam F, Laversanne M, Colombet M, Mery L, Piñeros M, Znaor A, Soerjomataram I, Bray F. Global Cancer Observatory: Cancer Today [Internet]. Lyon: International Agency for Research on Cancer; 2024 [cited 2025 Jun 5]. Available from: https://gco.iarc.who.int/today
  2. Jubber I, Ong S, Bukavina L, Black PC, Compérat E, Kamat AM, et al. Epidemiology of Bladder Cancer in 2023: A Systematic Review of Risk Factors. European Urology. 2023 May 16;84(2):176-90. doi:10.1016/j.eururo.2023.03.029
  3. O’Rourke CJ, Knabben V, Bolton E, Moran D, Lynch T, Hollywood D, et al. Manipulating the epigenome for the treatment of urological malignancies. Pharmacology & Therapeutics. 2013 Jan 24;138(2):185-96. doi:10.1016/j.pharmthera.2013.01.007
  4. Wolff EM, Chihara Y, Pan F, Weisenberger DJ, Siegmund KD, Sugano K, et al. Unique DNA methylation patterns distinguish noninvasive and invasive urothelial cancers and establish an epigenetic field defect in premalignant tissue. Cancer Research. 2010 Sep 15;70(20):8169-78. doi:10.1158/0008-5472.CAN-10-1335
  5. Schulz A, Loloi J, Martina LP, Sankin A. The development of Non-Invasive Diagnostic Tools in Bladder Cancer. OncoTargets and Therapy. 2022 May 1;15:497-507. doi:10.2147/OTT.S28389
  6. Matuszczak M, Kiljańczyk A, Salagierski M. A Liquid Biopsy in Bladder Cancer—The Current landscape in Urinary Biomarkers. International Journal of Molecular Sciences. 2022 Aug 2;23(15):8597. doi:10.3390/ijms23158597
  7. Porten SP. Epigenetic alterations in bladder cancer. Current Urology Reports. 2018 Oct 24;19(12). doi:10.1007/s11934-018-0861-5
  8. Harb-de la Rosa A, Acker M, Kumar RA, Manoharan M. Epigenetics application in the diagnosis and treatment of bladder cancer. Can J Urol. 2015 Oct;22(5):7947-51.
  9. Chung W, Bondaruk J, Jelinek J, Lotan Y, Liang S, Czerniak B, Issa JP. Detection of bladder cancer using novel DNA methylation biomarkers in urine sediments. Cancer Epidemiology Biomarkers & Prevention. 2011 Jul 1;20(7):1483-91. doi:10.1158/1055-9965.EPI-11-0067
  10. Costa VL, Henrique R, Danielsen SA, Duarte-Pereira S, Eknaes M, Skotheim RI, et al. Three Epigenetic Biomarkers, GDF15, TMEFF2, and VIM, Accurately Predict Bladder Cancer from DNA-Based Analyses of Urine Samples. Clin Cancer Res. 2010 Oct 26;16(23):5842-51. doi:10.1158/1078-0432.CCR-10-1312
  11. Mankovska O, Skrypnikova O, Panasenko G, Kononenko O, Vikarchuk M, Stakhovskyy E, Kashuba V. Detection of methylation of VIM, TMEFF2 and GDF15 in the urine of patients with bladder cancer in Ukrainian population. NRPBE [Internet] 2016;184:23-9. Available from: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/8959a261-a259-45ea-a584-126888fa949e/content. Ukrainian.
  12. Thin KZ, Tu JC, Raveendran S. Long non-coding SNHG1 in cancer. Clinica Chimica Acta. 2019 Mar 6;494:38-47. doi:10.1016/j.cca.2019.03.002
  13. Cao Y, Tian T, Li W, Xu H, Zhan C, Wu X, et al. Long noncoding RNA in bladder cancer. Clinica Chimica Acta. 2020 Jan 12;503:113-21. doi:10.1016/j.cca.2020.01.008
  14. Zhang Z, Liu T, Cheng C, Wang J, Wang C, Huang H, et al. LncRNA GAS5 regulates the Wnt/β-catenin pathway through the miR-18a-5p/AXIN2/GSK3β axis to inhibit the proliferation and migration of bladder cancer cells. Carcinogenesis. 2022 Nov 4;43(12):1176-89. doi:10.1093/carcin/bgac087
  15. Zeng H, Zhou S, Cai W, Kang M, Zhang P. LncRNA SNHG1: role in tumorigenesis of multiple human cancers. Cancer Cell International. 2023 Sep 8;23(1). doi:10.1186/s12935-023-03018-1
  16. Cai H, Xu H, Lu H, Xu W, Liu H, Wang X, et al. LncRNA SNHG1 facilitates tumor proliferation and represses apoptosis by regulating PPARΓ ubiquitination in bladder cancer. Cancers. 2022 Sep 28;14(19):4740. doi:10.3390/cancers14194740
  17. Du Q, Chen J. SNHG1 promotes proliferation, migration and invasion of bladder cancer cells via the PI3K/AKT signaling pathway. Exp Ther Med. 2020 Sep 18;20(5):1. doi:10.3892/etm.2020.9238
  18. Haviaz VO, Bratyshchenko AS, Skrypnikova OS, Kariaka SV, Honcharenko AI, Todoryshyn DP, et al. Non-invasive biomarkers for bladder cancer: a study on lncRNAs and DNA methylation. Biopolym. Cell. 2025 Apr 14;41(1):52-62. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000B0E
  19. Søreide K. Receiver-operating characteristic curve analysis in diagnostic, prognostic and predictive biomarker research. Journal of Clinical Pathology. 2008 Sep 25;62(1):1-5. doi:10.1136/jcp.2008.061010
  20. Obuchowski NA, Bullen JA. Receiver operating characteristic (ROC) curves: review of methods with applications in diagnostic medicine. Phys. Med. Biol. 2018 Mar 7;63(7):07TR01. doi:10.1088/1361-6560/aab4b1

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-18

Як цитувати

1.
Братищенко АС, Гав’яз ВО, Гончаренко АІ, Стаховський ЕО, Кононенко ОА, Росохацька ІВ, Пасічник ТВ, Маньковська ОС. Довга некодувальна РНК SNHG1 як діагностичний та прогностичний маркер раку сечового міхура. NRPBE [інтернет]. 18, Серпень 2025 [цит. за 21, Серпень 2025];8:10-8. доступний у: http://nrpbe.ukma.edu.ua/article/view/337694