Колібактеріоз у курчат-бройлерів та його етіологічний зв’язок із біологічними характеристиками виділених штамів Escherichia coli з племінного поголів’я

Анотація

Mета дослідження – з’ясувати наявність етіологічного зв’язку між колібактеріозом в одноденних курчат та біологічними характеристикамии ізолятів E. сoli, які було виділено від птахів із племінного стада. Методи. Дослідження проводили на одній з птахофабрик із закритим циклом вирощування протягом усього продуктивного періоду. Для оцінювання патологічних змін здійснювали розтин загиблих курат та батьків-бройлерів і визначали ступінь їхнього ураження. Ідентифікацію бактерій проводили за допомогою тест-системи Api20E, з подальшим серотипуванням ідентифікованих ізолятів та оцінюванням їхньої гемолітичної активності. Якість і життєздатність добових курчат визначали за протоколом Global Hatchery Health Programme. Чутливість виділених ізолятів E. coli до антибіотиків визначали методом Кірбі – Бауера. Результати. Від бройлерів-плідників (n = 14) та одноденних курчат (n = 51) було виділено 65 патогенних ізолятів E. coli. Це засвідчило значний вплив колібактеріозу на птахівництво на різних рівнях виробництва. Основні ураження були пов’язані з відкладенням фібрину та утворенням омфлаїту. Останній міг вплинути на життєздатність курчат, проте середній бал за шкалою Пасгара становив 9,7. Серед досліджених патогенних пташиних кишкових паличок (Avian pathogenic Escherichia coli, APEC) найпоширенішими були серотипи O78 та O18, які характеризувалися відсутністю β-гемолізу. Ба більше, антибіотичний профіль APEC, виділених із парентеральних та потомствених стад, був подібним. У досліджених ізолятів було виявлено високий рівень резистентності до амоксициліну, амоксиклаву, доксицикліну, тетрацикліну та енрофлоксацину. Понад 70 % виділених APEC були невразливими до згаданих антимікробних препаратів. Найефективнішими антибіотиками виявилися колістин, гентаміцин та флорфенікол, стійкість до яких спостерігалася лише 0,0 % та 2,0 %; 14,3 та 9,8 %; 7,1 % та 2,0 % виділених APEC від бройлерних племінних порід та курчат відповідно. Висновки. Отже, у цьому дослідженні встановлено безпосередній зв’язок між ізолятами APEC, виділеними від племінної птиці та курчат-бройлерів. Крім того, показано, що тривале лікування птахів призводило до формування мультирезистентних штамів кишкової палички, які вражали курчат із перших днів життя. Вивчення процесу інфікування патогенними E. coli через інтегрований виробничий ланцюг може бути корисним для вжиття відповідних заходів щодо запобігання раннім випадкам колібактеріозу.