Особливості розвитку окремих видів цибулинних у кліматичних умовах степової зони України (на прикладі Криворіжжя)

Автор(и)

  • Тетяна Федорівна Чипиляк Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0000-0003-2193-5350
  • Вікторія Вугарівна Ахмедова Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0009-0007-2685-7175

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-4529.2025.8.98-107

Ключові слова:

цибулинні рослини, ритми розвитку, початок квітування, тривалість квітування

Анотація

Визначено еколого-біологічні особливості розвитку видів родин Asparagaceae (Camassia leichtlinii, Hyacinthoides hispanica, Muscari heldreichii, Scilla litardieri, S. sardensis); Iridaceae (Crocus tauricus, C. tommasinianus, Juno bucharica); Liliaceae (Tulipa neustruevae, T. turkestanica, T. urumiensis) в умовах степової зони України. Дослідження проведено на колекціях Криворізького ботанічного саду НАН України. Кліматичні умови характерні для степової зони: нестача вологи в повітрі і ґрунті, високі літні температури повітря. Річна сума опадів становить 350–450 мм, з дефіцитом зволоження влітку. Опрацьовано матеріал за 2017–2024 рр., визначали початок квітування та загальну його тривалість.
Отримані результати доводять, що за інтродукції в Криворіжжя відбуваються зміни в генеративному розвитку рослин. Протягом 2017–2024 рр. зафіксовано стабілізацію терміну початку квітування, що підтверджено зменшенням меж варіювання цього показника: у 2017–2020 рр. межі становили ±11–18 діб, у 2021–2024 рр. – ±6–10 діб. Фаза цвітіння в більшості видів проходить у квітні – найбільш кліматично сприятливий час. Такі результати також підтверджуються величиною середньодобової температури повітря на початок цвітіння рослин: на початкових етапах інтродукції вона варіювала від 2,5 °С до 22 °С. Упродовж останніх років Tulipa turkestanica, T. neustruevae, T. urumiensis починали квітувати за температури 10–18 °С; Crocus tauricus і C. tommasinianus – за 4–7 °С, Juno bucharica – за 8–13 °С; Hyacinthoides hispanica, Scilla sardensis, Muscari heldreichii – за 7–15 °С, Scilla litardieri, Camassia leichtlinii – за 15–20 °С. Середня тривалість цвітіння видів у кліматичних умовах Криворіжжя не перевищує 12–15 діб незалежно від родової належності. Найдовше (до 20 діб) у наших умовах квітують рослини Camassia leichtlinii (вид доволі широкої екологічної пластичності) та Juno bucharica, у якого кліматичні умови в первинному ареалі схожі з такими в центрі інтродукції. Незважаючи на короткотривале квітування, за умови використання широкого асортименту видів, сортів і форм досліджених родів можливо створити декоративний ефект і прикрасити міські ландшафти в степових умовах України впродовж двох місяців – з середини березня до ІІІ декади травня.

Біографії авторів

Тетяна Федорівна Чипиляк, Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України

кандидат біологічних наук, завідувачка відділу природної та культурної флори Криворізького ботанічного саду Національної академії наук України, Кривий Ріг, Україна

Вікторія Вугарівна Ахмедова, Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України

провідний інженер відділу природної та культурної флори, Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України, Кривий Ріг, Укра

Посилання

  1. Rakhmetov DB. Theoretical and applied aspects of plant introduction in Ukraine. Kyiv: Agrar Media Group; 2011. 398 p. Ukrainian.
  2. Chuine I. Why does phenology drive species distribution? Philos Trans R Soc B. 2010;365:3149-60. doi:10.1098/rstb.2010.0142
  3. Menzel A, Sparks TH, Estrella N, Koch E, Aasa A, Ahas R, et al. European phenological response to climate change matches the warming pattern. Glob Change Biol. 2006;12:1969-76. doi:10.1111/j.1365-2486.2006.01193.x
  4. Bahuguna RN, Jagadish KS. Temperature regulation of plant phenological development. Environmental and Experimental Botany 2015;111:83-90. doi:10.1016/j.envexpbot.2014.10.007
  5. Ivanyuta SP, Kolomiyets OO, Malinovska OA, Yakushenko LM. Climate change: consequences and adaptation measures: analytical report. Ed. Ivanyuta SP. Kyiv: NISD; 2020. 110 p. Ukrainian.
  6. Prykhodko MM. Ecological safety of natural and anthropogenically modified geosystems: monograph. Kyiv: Center for Environmental Education and Information; 2013. 201 p. Ukrainian.
  7. Chipilyak TF, Zubrovskaya OM, Shol GN. Plants in the urbantechnical environment of the steppe zone of Ukraine. Kyiv: Talcom; 2022. 390 p. Ukrainian.
  8. Holubets MA. Introduction to geosociology. Lviv: Polli; 2005. 199 p. Ukrainian.
  9. Paranko IS, Kazakov VL, Kalinichenko OO, Kotsyuruba VV, Ostapchuk IO, Savosko VM, Shipunova VO, Yarkov SV. Physical geography of Kryvorizhzhia: monographic textbook. Kryvyi Rih: Publishing House R.A. Kozlov; 2015. 272 p. Ukrainian.
  10. Weather Archive: Kryvyi Rih Airport [Internet] [cited 2024 Dec 20]. Available from: https://www.meteoblue.com/uk/weather/forecast/week. Ukrainian.
  11. Nordt B, Hensen I, Bucher SF, Freiberg M, Primack RB, Stevens AD, et al. The PhenObs initiative: A standardised protocol for monitoring phenological responses to climate change using herbaceous plant species in botanical gardens. Funct Ecol. 2021;35:821-34. doi:10.1111/1365-2435.13747
  12. Prylutskyi YI, Ilchenko OV, Tsymbaliuk OV, Kosterin SO. Statistical methods in biology. Kyiv: Naukova Dumka; 2017. 216 p. Ukrainian.
  13. Christenhusz MJM, Govaerts A, Zonneveld BJM, Rumsey FJ, Fay MF. Tiptoe through the tulips – cultural history, molecular phylogenetics and classification of Tulipa (Liliaceae). Bot J Linn Soc. 2013;172(3):280-328. doi:10.1111/boj.12061
  14. Dekhkonov D, Tojibaev K, Yusupov Z, Makhmudjanov D, Asatulloev T. Morphology of tulips (Tulipa, Liliaceae) in its primary centre of diversity. Plant Divers Cent Asia. 2022;1:52-70. doi:10.54981/PCDA/vol1_iss1/a1
  15. Crespo MB, Martínez-Azorín M, Mavrodiev EV. Notes on taxonomy and nomenclature of Juno irises (Juno, Iridaceae). Phytotaxa. 2018;376:185-90. doi:10.11646/phytotaxa.387.4.4
  16. Nowińska R, Czarna A. Naturalization of the ornamental plant Crocus tommasinianus Herb. (Iridaceae) in forest ecosystems: A case study from Poland. Forests. 2024;15:1851. doi:10.3390/f15111851
  17. Yildirim H, Yetsen K, Özdemir A, Özdemir C. An anatomical study of Scilla (Scilloideae) section Chionodoxa and Scilla bifolia in Turkey. Planta Daninha. 2017;35:1-11. doi:10.1590/s0100-83582017350100004
  18. Johnson R, Marshall C. Invasive plant alert: Spanish bluebells, Hyacinthoides hispanica (Mill.) Rothm. National Park Service, National Capital Region Exotic Plant Management Team; 2012.
  19. Çitak BY, Dural H, Uysal T. Comparative anatomical and morphological studies on six Muscari species (Asparagaceae). Biol Divers Conserv. 2019;12(2):141-50. doi:10.5505/biodicon.2019.92408
  20. Missouri Botanical Garden. [Camassia leichtlinii] [Internet]. Available from: https://www.missouribotanicalgarden.org/PlantFinder/PlantFinderDetails.aspx?kempercode=q550. Accessed 9 Apr 2025.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-18

Як цитувати

1.
Чипиляк ТФ, Ахмедова ВВ. Особливості розвитку окремих видів цибулинних у кліматичних умовах степової зони України (на прикладі Криворіжжя). NRPBE [інтернет]. 18, Серпень 2025 [цит. за 21, Серпень 2025];8:98-107. доступний у: http://nrpbe.ukma.edu.ua/article/view/337790

Номер

Том 8 (2025): Наукові записки НаУКМА. Біологія і екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 T. Chypylіak, V. Akhmedova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).