Взаємодія людини та лісових екосистем Волині в період ІІ Речі Посполитої

Анотація

На основі аналізу архівних матеріалів Державної дирекції лісів у м. Луцьку періоду Другої Речі Посполитої, що зберігаються в Державному архіві Волинської області, встановлено стан лісових екосистем Волині на той час, динаміку їхніх змін під впливом антропогенних факторів та заходи щодо організації їх охорони. Знищення волинських лісів під час Першої світової війни та інтенсивна експлуатація в період Другої Речі Посполитої у 1918–1939 рр. призвели до зменшення лісистості, деградації лісових екосистем на значних площах, ліквідації та заміни багатьох лісових ділянок рухомими пісками, які наступали на прилеглі лісові масиви та сільськогосподарські угіддя. Антропогенний вплив на лісові екосистеми Волині протягом багатьох століть призвів до зникнення рідкісних видів Dictamnus albus, Helleborus niger, Erythronium dens-canis, Rubus chamaemorus, Arnica montana, Anemone narcissiflora з флори Волині та до деградації популяцій рідкісних видів Daphne cneorum та Neottianthe cucullata.
Вирубка лісів та інтенсивне полювання негативно вплинули на стан популяцій не лише рідкісних, а й фонових видів фауни Волині. Популяції лося, рисі та глухаря опинилися під загрозою повного зникнення. У державних лісах Волині в цей період було створено два ботанічні заказники – Карпилівка та Остки на північному сході сучасної Рівненської області для охорони реліктового виду флори Європи рододендрона жовтого (Rhododendron luteum Sweet.). Для збереження місцевої фауни було організовано державний зоологічний бобровий заказник та низку зоологічних резерватів у приватних лісах. Видатні польські вчені та охоронці природи Станіслав Кульчинський, Станіслав Малковський, Стефан Мацко та Владислав Шафер розробили обґрунтування розширення мережі заповідників на Волині, створення Поліського національного парку та «другого Єллоустоуну» в Костопільському повіті, але через Другу світову війну та поділ Польщі ці передові ідеї охорони природи не було втілено в життя.